пятница, 29 декабря 2017 г.

День последний декабря: Татьяна Литвинова

* * *
Это детство, это снег,
Мандариновые шкурки,
И цигейки мягкий мех,
И на валенках снегурки.
День последний декабря.
Санок блёсткие полозья.
Холм за домом что гора.
Щёки в цвет парнасской розы.
Старый клуб, сугробный сквер,
Леденистое крылечко.
И зачитанный Жюль Верн
У ещё горячей печки.
Мама с папой, младший брат,
Пирожков не счесть в духовке,
Оливье и лимонад
На мережковой скатёрке.
Пахнет хвоей, и царят
Сто шаров наизготовку,
Звёзд, фонариков, гирлянд.
…И стеклянный космонавт
Улыбается на ёлке.
Это детство, прошлый век –
Не унять, не убаюкать.
Я гляжу на первый снег.
Мандарины чищу внуку.



понедельник, 25 декабря 2017 г.

Гоголь, якого не вивчають у школі

170 років тому вийшла у світ книга М.В.Гоголя "Вибрані місця із листування з друзями" (1847)

Книга писалася протягом кількох років - в середині 1840-х років, за словами письменника, до нього часто зверталися його друзі, приятелі і навіть малознайомі люди, з якими траплялися якісь потрясіння чи негаразди. І Гоголь, хоча й сам переживав у цей час важку кризу, ретельно відповідав усім, хто писав йому.

"Вибрані місця із листування з друзями" мають усі характерні риси епістолярного жанру. Тут є і звертання до адресата, і живий діалог зі своїми сучасниками, і роздуми щодо конкретних фактів чи подій тогочасного суспільства, мистецтва, приватного життя.
Однак вже сучасники помітили, що "Вибрані місця" М. Гоголя набагато виходять за межі звичайних листів у прозі. У цій книзі митець вів розмову не тільки з представниками свого покоління, а і з самим собою, і з Богом, з усім людством.

пятница, 22 декабря 2017 г.

Марина Цветаева: Молитва в столовой

Картина К.Васильева



Самовар отшумевший заглох;
Погружается дом в полутьму.
Мне счастья не надо, — ему
Отдай мое счастье, Бог!

Зимний сумрак касается роз
На обоях и ярких углей.
Пошли ему вечер светлей,
Теплее, чем мне, Христос!

Я сдержу и улыбку и вздох,
Я с проклятием рук не сожму,
Но только — дай счастье ему,
О, дай ему счастье, Бог!

пятница, 15 декабря 2017 г.

Литература и православный календарь

На него, как особое время, нанизывались практически все события дореволюционной народной жизни и литературы (и некоторое время после - как писателей, так и героев их произведений). Наиболее явно это прослеживается в романе Ивана Шмелёва "Лето Господне", который и был так задуман по своему построению: "Смысл и красота православных праздников, обрядов, обычаев, остающихся неизменными из века в век, раскрыт настолько ярко и талантливо, что роман стал подлинной энциклопедией жизни русского православного человека" (подробнее писала здесь)

И вот ещё один подобный случай, но уже в поэзии.

       Художник - Аида Лисенкова-Ханемайер
Марина Ивановна Цветаева (1892–1941) родилась в семье ученого, искусствоведа Ивана Цветаева. Девочка росла в православной среде. Ее дед был священником, в семье всегда отмечались церковные праздники. Цветаева хорошо знала христианские традиции и часто использовала религиозные мотивы в своей лирике. Например, она не раз подчеркивала, что родилась в день памяти апостола Иоанна Богослова (26 сентября / 8 октября):

Красною кистью
Рябина зажглась.
Падали листья.
Я родилась.

Спорили сотни
Колоколов.
День был субботний:
Иоанн Богослов.




четверг, 14 декабря 2017 г.

Календарь: для счисления и спасения

Пора уже задумываться о подарках к праздникам. Теперь подобрать их мне это стало несколько проще, потому что самые главные - это на Рождество, а тут уже сам праздник определяет тематику (и настроение - особенно когда ещё задолго до него начинают петь Рождественский канон). К тому же, благодаря интернету, и выбор есть (например, православных книг), и приобрести подарки стало легче.

В этом году встретилась подборка прекрасно иллюстрированных православных календарей, практически все и приобрела на подарки родным и близким 
(думаю, в хлопотах им мой блог смотреть будет некогда :), а вам, вдруг пригодится, - расскажу и, главное, покажу).

Описание - с сайта издательства.

среда, 29 ноября 2017 г.

Задоволення і криза

"- Чи ви не чули, що в кризу солодкого їдять більше?
- Щоб життя не здавалося гірким?
- І це також. А крім того, втрачається вартісність грошей, і людям легше дозволяти собі маленькі задоволення. Під час кризи, до речі, частіше відвідують театри, концерти, виставки, більше купують книжок..."



(З книги Дочинець М. "Лис та інші детективні історії)
 

Gustav Max Stevens (1871-1946). Quiet pleasures (Тихі задоволення)

пятница, 24 ноября 2017 г.

Игорь Ларионов: Молитва

Пошли, Господь, терпения и сил, 
Чтоб сохранить любовь к себе и к ближним, 
Чтоб я желал теплом делиться лишним, 
С любым, кто бы тепла ни попросил. 

Пошли мне, Бог мой, храбрости такой, 
Чтоб жизнь отдать за слабых и несчастных, 
Чтоб каждый день и ясный, и ненастный 
Их радовал теплом и красотой. 

И дай мне, Бог, умение прощать 
И не хранить обид пустых и горьких, 
И счастье верить каждому настолько, 
Чтоб перед каждым душу открывать. 

И ниспошли любви такой святой, 
Чтоб ангелы о ней стихи писали, 
И чтобы даже ветры замирали, 
Любви моей коснувшись неземной. 

Пошли, Господь, добра и простоты, 
И снега, чтоб был белым и пушистым. 
Чтоб грешный мир стал наконец-то чистым, 
Пошли всем грешным душам чистоты…


среда, 22 ноября 2017 г.

Евгений Водолазкин "Лавр": цитаты из книги

Того, что хочется процитировать намного больше - книга, пожалуй, стала для меня самым значимым произведением художественной литературы в этом году. 


"Вот ты говоришь, что тебе мало веры, ты хочешь еще и знания. Но знание не предполагает духовного усилия, знание очевидно. Усилие предполагает вера. Знание – покой, а вера – движение. 
Но разве не к гармонии покоя стремились праведники, спросил Арсений. 
Они шли через веру, ответил старец. И вера их была столь сильной, что превращалась в знание. 
Я лишь хочу узнать общее направление пути, сказал Арсений. 
А разве Христос не общее направление, спросил старец. Какого же направления ты еще ищешь? Да и что ты понимаешь под путем – не те ли пространства, которые оставил за спиной?.. Я не говорю, что странствия бесполезны: в них есть свой смысл... И не увлекайся горизонтальным движением паче меры. 
А чем увлекаться, спросил Арсений. 
Движением вертикальным, ответил старец и показал вверх. 

Значит, нужно сознательно избавляться от грехов, пожал плечами монах. Всего-то делов. Нужно, знаете ли, не рассуждать, а обожествляться.

суббота, 18 ноября 2017 г.

О "страхах и ужасах"


"Ваши слова: «все падают духом, как бы в ожидании чего-то неизбежного», равно как и слова: «каждый думает только о спасении личных выгод, о сохранении собственной пользы...», действительно справедливы; так оно теперь действительно есть; так быть должно: так повелел Бог, чтобы оно было. Всяк должен теперь подумать о себе, именно о своем собственном спасении. Но настал другой род спасения. 

Не бежать на корабле из земли своей, спасая свое презренное земное имущество; но спасая свою душу, не выходя вон из государства, должен всяк из нас спасать себя самого в самом сердце государства. На корабле своей должности, службы, должен теперь всяк из нас выноситься из омута, глядя на Кормщика Небеснаго... а потому и все свои отношения ко власти ли высшей над нами, к людям ли равным и кружащимся вокруг нас, к тем ли, которые нас ниже и находятся под нами, должны мы выполнить так, как повелел Христос, а не кто другой. 

пятница, 17 ноября 2017 г.

"...а кому то казалось солью земли и вселенской болью": Борис Херсонский

***
что на помойку что прежде на барахолку
что сдвинуто в задний ряд на книжную полку
что в подвал что на чердак что в гараж
все что записано во вселенской книге пропаж
все что пропало пропадом все что выпало и исчезло
а кому-то когда-то в самую душу влезло
звено в дверной цепочке на то и звено
чтоб из цепи событий выпадало оно
все что распорото все что залатано съедено молью
а кому то казалось солью земли и вселенской болью
фронтовое письмо треугольник листик календаря
поздравительная открытка с праздником октября
румяная девочка с флажком на открытке
не бойся никто не в накладе никто не в убытке
никто не горюет горе ушло в песок
крутится на патефоне минувшего века вальсок

"Маленькие вещи большой страны" (выставка)

вторник, 14 ноября 2017 г.

"До мови серцем доторкнись": літературне свято

З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства. Вже 20 років 9 листопада в Україні відзначається День української писемності і мови - 6 листопада 1997 року був підписаний Указ Президента України: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада, в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця".

Кажуть людина щаслива, якщо її розуміють. У школі, бібліотеці діти навчаються бути щасливими людьми. Бо від того, наскільки ми знаємо мовні закони, вміємо чітко й переконливо висловлювати свої думки і розуміти інших, залежить наше майбутнє. Справжня людина виростає з любові до рідної матері, до родини, до рідного краю, до рідної мови та культури.

13 листопада в приміщенні Брусилівської дитячої бібліотеки разом з учнями 5-А класу Б
русилівської ЗОШ №1 та їх класним керівником Андрусенко Ларисою Андріївною було проведено літературне свято: "До мови серцем доторкнись". Заступник директора по роботі з дітьми Кіщенко М.В. ознайомила школярів з історією виникнення мови, розповіла про значення рідної мови в житті людини, провела з дітьми вікторину на кращого знавця української мови. Діти були активні, читали вірші, співали пісень. Цікаво пройшла хвилинка гумору яку подарував всім присутнім Білоус Роман. Школярі показали високі знання української мови, за що велика вдячність вчителям української мови та літератури Брусилівської ЗОШ №1. На закінчення свята найбільш активні діти отримали подарунки.



(Текст - М.Кіщенко; фото - І.Толкач)

суббота, 11 ноября 2017 г.

"Японія: країна традицій та сучасних технологій"

...такий інформкоктейль пропонуємо продегустувати на абонементі Брусилівської бібліотеки. Боги й люди, мова і менталітет, міфи та дійсність, природа й кухня, мистецтво і твори сучасної та класичної японської літератури - і про все це лише на декількох книжкових полицях

Полюбляєте спеції у коктейлі? Будь ласка - трохи про родинні звичаї та інтимні уподобання мешканців країни, де сходить сонце. 

А гейші? Є й вони! "Західна гейша" - так названо надрукований у журналі "Радуга", а нині вже виданий окремою книгою, "невигаданий роман" киянки Єви Хадаші, яка вийшла заміж за японця та поїхала на батьківщину чоловіка: "Да, то, что японцы в целом очень работоспособная и дисциплинированная нация, это, пожалуй, как в учебниках. Но во многом другом в западном мире о японцах одни стереотипы..." 


Ознайомтесь із запропонованими виданнями та складіть власне уявлення про Японію - можливо, доведеться звіритись з оригіналом...

Ще "трохи японського" - у відповідній рубриці цього блогу.

Деякі цікаві факти про Японію:

пятница, 10 ноября 2017 г.

«Плекатимеш мову – цвістимуть слова!»

...турнір мовознавців під такою назвою був проведений 10 листопада до Дня української писемності та мови для учнів 7-А та 7-Б класів Брусилівської ЗОШ №1. 
Працівники Брусилівської центральної бібліотеки ім.Г.М.Ткаченка І.В.Толкач та Т.І.Мельниченко підготували до заходу цікаві запитання та 
перегляд виставки «Рідне слово: від легендарного літопису до сьогодення», значну частину якої становили мовознавчі праці нашого земляка, філолога за фахом, С.С. Губерначука.

Під керівництвом вчителя української мови і літератури Т.Г.Коваль, якій бібліотекарі щиро вдячні за співпрацю, діти розділилися на 4 команди та змагалися у різних конкурсах, відповідали на каверзні питання, відгадували анаграми та загадки-метаграми, завдання «Продовж прислів’я»... Б
уло весело та цікаво! Виграли усі - адже кожен дізнався щось нове про українську мову.

Глеб Седельников: А жизнь-то состоит из двух-трёх дней,

А остальные – так, на всякий случай,
Чтоб этих самых главных два-три дня
В другие дни ещё раз пережить.


среда, 8 ноября 2017 г.

На собеседовании меня спросили

- Как вы считаете, чего вам в данный момент больше всего не хватает в жизни? 

«Говорящего кота или обаятельного инопланетянина дома. Как в ситкомах 80-х и 90-х. Чтобы он давал мне остроумные комментарии и по-настоящему хорошие жизненные советы», - подумал я.

Но ответил как обычно:
- Возможностей для саморазвития...


Кіт Інжир: про книжки й читання


Кіт Інжир — український комікс-персонаж. Уявний кіт, який понад усе любить книжки, веде власний кулінарний блог, активно реагує на суспільні події. 

Автор персонажа — Олена Павлова, журналістка, художниця, засновниця та кураторка літературного конкурсу “Новела по-українськи” від журналу “Країна”. 

Сам персонаж виник у 2009-му році. Для любителів книжок він відомий завдяки блогам на українських літературних сайтах ЛітАкцент, ЧитомоYakaboo, в Інжира є також своя Facebook-сторінка та Instagram

Знайомтесь!



Книжечки, мова, здоров’я, екологія, кулінарія - існує цілий світ кота Інжира. Любов до книг – одна з його частин, на ній і зупинюся.

Кіт Інжир відомий своїми порадами щодо читання. Афористичні підписи з різних малюнків авторка персонажа Олена Павлова зібрала для створення «25 книжкових правил кота Інжира»:

понедельник, 6 ноября 2017 г.

Юрий Грымов: о любви к/и литературе

фото
— ...Вы знаете, я люблю литературу только тогда, когда понимаю, что, читая, я общаюсь с автором. Я читаю Толстого с его парадоксами, с его нравственными нестыковками, и мне он все равно интересен, потому что через его романы я фактически с ним общаюсь. Я могу быть с ним не согласен, но мне должно быть интересно — это для меня принципиально. Толстой, его биография, его произведения — для меня это ребус. Это человек, который своими мыслями наталкивает меня на мои размышления.

По пьесам Чехова по всем мире сделаны, наверное, уже тысячи спектаклей и экранизаций. Почему Вы тоже решили к Чехову обратиться?


— Чехов пишет про нас, потому что в каждом герое его пьес мы узнаем самих себя или своих знакомых. Чехов — очень личный, очень подробный, очень тихий, камерный...

Почему же сегодня, когда в информационном пространстве все поливают друг друга грязью, друг на друга орут, бесконечно в чем-то обвиняют, его произведения оказываются такими репертуарными?

воскресенье, 5 ноября 2017 г.

Свой мир...

Фрески монастыря Милешево (Сербия)
"Для него не существовало ни Сараево, ни Стамбула, ни земного Иерусалима, ни целого мира. Он носил в себе свой мир, бесконечно удаленный от мира сего, и свою музыку, неслышимую симфонию ангельских существ. Уже пятьдесят лет он подвизался в Милешево. По утрам и вечерам кадил он перед иконами и фресками святителей, постников, мучеников и ангелов Божиих. И они стали для него ближе, чем живые люди, с которыми он общался как с тенями. Для него реальностью было то, что изображалось на иконах и фресках, а символичным и обманчивым, как тень, то, что в виде плоти и крови, замотанное в одежды, двигалось около него, или входило и выходило из церкви. Умерших он почитал истинными своими друзьями, живых – относительными. Но зато любовь его к живым людям была безгранична – ради Христа и ради жизни вечной".

пятница, 3 ноября 2017 г.

Николай Гоголь: К Тебе, о Матерь Пресвятая!

Дерзаю вознести мой глас,
Лице слезами омывая:
Услышь меня в сей скорбный час,
Прийми теплейшие моленья,
Мой дух от бед и зол избавь,
Пролей мне в сердце умиленье,
На путь спасения наставь.
Да буду чужд своей я воли,
Готов для Бога все терпеть.
Будь мне покровом в горькой доле —
Не дай в печали умереть.

четверг, 2 ноября 2017 г.

Ірен Роздобудько: українська журналістка, письменниця, поетеса

Спершу, оглядово - біографія, а потім - про твори, які є у фонді Брусилівської бібліотеки.

Народилася 3 листопада 1962 року у Донецьку. Закінчила факультет журналістики Київського Національного Університету. Працювала у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телеграфісткою, у багатотиражці Донецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети. З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято», завідувачем відеосалону у кінотеатрі.

Автор ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. 
Авторка двох збірок поезій.

среда, 1 ноября 2017 г.

Дівчинка Панда та її кіт Барсик: комікс

...перший малюнок про них від художниці з Новосибірська Тетяни Побережної (White Boxз'явився 5 років тому, у травні 2012 року, в пабліку соціальної мережі. Теплі кольори, веселі історії й милі персонажі швидко зачарували публіку.


понедельник, 30 октября 2017 г.

Від Здвиженя до Бруселя

...або чи був Брусилівський прорив у Брусилові 


Ось таке запитання було розміщене в групі Брусилів лайф:

 І ось мій варіант відповіді:
"Брусель, Бруссель". Декілька років тому київський письменник розповідав, що жартома сказав дружині: "Їду в Брусель", так вона запитала, чи він візу виправив. Та до нас завжди з Києва був безвіз :) 

"Високим штилем", здебільшого на мітингах та в пресі - "Здвижень" (від назви давньоруського міста, що колись тут, начебто, розташовувалось, та річки Здвиж, що протікає)

Ще іноді вважають, що це саме тут був військовий "Брусиловський прорив" (насправді - на фронті від Луцька до Чернівців у 1916 році, а назва походить від прізвища генерала О. Брусилова, під командуванням якого ця наступальна операція була здійснена).

"Брусилівський прорив" був, але так було

воскресенье, 29 октября 2017 г.

* * *
Уже вечірні довшають розмови, 
Чутніше хід повільних дзиґарів... 
Віщують тихий затишок зимовий 
Сльота і сум осінніх вечорів.

І так приємно знову розгорнути, 
Пурнувши весь у цигарковий дим, 
Якийсь роман, давно напівзабутий, 
І не читати, мріяти над ним!

І довго-довго в ліжко не лягати... 
А над столом Некрасов і Барб’є... 
...А дощ шумить, і вітер волохатий 
У шиби б’є...

(Євген Плужник, 1927)


суббота, 28 октября 2017 г.

Чудове Чудовисько знявся у мультфільмі!

До Міжнародного дня анімації у Києві презентували короткометражний анімаційний фільм «Чудове Чудовисько», створений студією «Червоний Собака» за підтримки Держкіно України. Сценарій написаний на основі однойменної книжки Олександра Дерманського, видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», про яку вже писала. Режисер стрічки – Сергій Мельніченко, продюсер – Олена Голубєва.

Українська анімація має глибоку історію і значну кількість яскравих анімаційних робіт, які здобули високі нагороди та вже стали класикою, цей напрямок відіграє важливу роль у промоції української культури і сьогодні.

пятница, 27 октября 2017 г.

Літератори Брусилівщини: вірші про Велику Вітчизняну війну

У нашому календарі є чимало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. 
День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, одна з найбільш значима з яких - Житомирсько-Бердичівська, що почалася у грудні 1943 року на Рубежі Мужності. Брусилів було визволено 26 грудня 1943 року. 14 січня 1944 року в результаті завершення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, через 918 днів окупації, Житомирська область була повністю визволена.
А 28 жовтня 1944 року став днем остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників за межі сучасної території України.




вторник, 24 октября 2017 г.

Михайль Семенко: поет доби Розстріляного відродження

Михайло Васильович Семенко, 19 (31) грудня 1892, село Кибинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія — 24 жовтня 1937, тюрма НКВС, Київ) — основоположник і теоретик українського футуризму (також відомого як панфутуризм), організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань.

Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою, сміливими експериментами з формою вірша, запровадив нові образи й створив слова, покликані відбити нову індустріалізовану добу. Загинув під час сталінського терору.

2012 року з ініціативи Любові Якимчук українськими поетами-авангардистами було оголошено Роком Семенка, який був відзначений низкою акцій, присвячених поетові («Виставка поетів імені Михайля Семенка», Ніч поезії та музики нон-стоп під час Форуму видавців у Львові була присвячена Семенку, лекція мистецтвознавця Дмитра Горбачова «Під знаком Семенка», дискусія у «Кабінеті» за участю Олега Коцарева і Люби Якимчук та ін.)




ОСІНЬ

Осінь похмура йде 
Хмари дощі тумани 
Осінь у серце веде 
Смуток нежданий 
Холод суне німий 
В душу вповзає мла 
Осінь серпанок густий 
Ти принесла 
Ради не дам собі 
В серці моїм мовчання 
Спогад ридає в журбі 
Давнє кохання.

(24. VIII. 1913. Київ)

пятница, 20 октября 2017 г.

Я подумаю об этом завтра, как Скарлетт О'Хара...

У каждого в жизни есть свой огонёк, своя Тара
Земля, где родился и рос, придаст тебе силы…
Земля, где отныне пустырь, всё так же красива…

Мы каждою клеткой впитали там жизнь, словно чудо…
И всё, что в нас есть, всё до крохотной капли – оттуда…
И, если нас что-то и сдержит от подлости в сердце,
То это ни совесть, ни мудрость, а именно детство…

Оно босоногое, милое, взглянет нам в душу
И помыслы злые, как замок песочный, разрушит…
И пусть между нами сейчас лежат километры
Мы дети той самой земли, унесённые ветром…



среда, 18 октября 2017 г.

понедельник, 16 октября 2017 г.

Добро пожаловать на Кладбище Забытых Книг...

Каждый корешок, каждая книга из тех, что ты видишь, обладает душой. В её душе живут души тех, кто книгу писал, тех, кто её читал и жил ею в своих мечтах. Каждый раз, когда книга попадает в новые руки, каждый раз, когда кто-то пробегает взглядом по её страницам, её дух прирастает и становится сильнее. 

Много лет тому назад мой отец привел меня сюда, и это место уже тогда несло на себе печать времени. Может быть, оно было таким же древним, как сам город. Никому доподлинно не известно, кто и когда его создал. Скажу тебе лишь то, что мне сказал отец.

суббота, 14 октября 2017 г.

Хранит нас ткань Покрова Твоего

Тебя воспеть певца безсильно слово!
Твоей любви сравненья в мире нет!
О Матерь Божья! Под Твоим Покровом
Имеем мы прибежище от бед.

пятница, 13 октября 2017 г.



Как будто следуют за мной
По жизни странной и неловкой
Цветы, растущие стеной
Над замусоленной парковкой,

Топорщится, пока я жив,
Кустарник острыми смычками,
И ветви для меня раскрыв,
Гремит акация стручками.

В краю, где миллионы лет
Планеты ходят хороводом,
Мы думали, что Бога нет,
А оказалось, вот он, вот он:

вторник, 10 октября 2017 г.

"Город-сказка, город-мечта..." : Книгород

"И вот, мои отважные спутники, мы стоим на волшебной границе Книгорода — именно здесь, без всяких фанфар начинается город. Вот сейчас мы переступим его невидимый порог, войдем и узнаем его загадки и тайны...

В Книгороде более пяти тысяч официально зарегистрированных букинистов и приблизительно десять тысяч полулегальных читален, где помимо книг продают алкогольные напитки и табак, дурманящие травы и эссенции, употребление которых, предположительно, усиливает концентрацию и радость чтения. Едва поддается подсчету число книгонош, торгующих печатным словом во всех его мыслимых формах: с полок на полозьях, с ручных тележек, с тачек и из переметных сум. В Книгороде существует более шестисот издательств, пятьдесят пять типографий, десяток бумажных фабрик и постоянно растущее число мастерских по изготовлению свинцовых литер и типографской краски. Тут есть лавки, предлагающие тысячи всевозможных закладок и экслибрисов, каменотесы, специализирующиеся на подпорках для книг, столярные мастерские и мебельные магазины, полные пюпитров и книжных полок. Тут есть специалисты по оптике, мастерящие на заказ очки и лупы, и на каждом углу — кофейня, обычно с открытым камином и авторскими чтениями круглые сутки...

«Мечтающие книги». Так называли здесь

суббота, 7 октября 2017 г.

"А потом в памяти всплывала война[гражданская в Испании]. Ведь те, кто развязал её, тоже были когда-то детьми. 
Всякая война, будь она личной или глобальной, — игра безымянных марионеток.

Во время войны порой случается то, чему трудно найти объяснение... Как часто говаривал Кларе отец, народ не склонен смотреть в глаза правде, особенно когда берется за оружие.

...Когда наконец наступил мир, от него несло тюрьмой и кладбищем, а следом волочился саван безмолвия и стыда, обволакивающий души живых. Не было ни одной пары незапятнанных рук и невинных глаз... Мир устанавливался среди недоверия и ненависти.


Не стоит недооценивать великую способность забывать, которую пробуждает в людях война.

пятница, 6 октября 2017 г.

Саша Чёрный: Мой роман

Кто любит прачку, кто любит маркизу,
У каждого свой дурман, -
А я люблю консьержкину Лизу,
У нас - осенний роман.

Пусть Лиза в квартале слывет недотрогой, -
Смешна любовь напоказ!
Но все ж тайком от матери строгой
Она прибегает не раз.

четверг, 5 октября 2017 г.

Смайли, емодзі, емотикони: чи так все просто?

Щороку у першу п'ятницю жовтня відзначають 
Всесвітній день усмішки.
Девізом свята стала фраза: «Зроби добру справу. Допоможи хоча б одній людині усміхнутися», а символом - так званий "смайлик".

Ось про нього трохи докладніше.

Смайл, смайлик (від англ. smiley — «мордочка, пичка, мармизка», або smile — «усмішка»), також емотикон, емограма (англ. emoticon) — схематичне зображення людського обличчя, що використовується для передачі емоцій.


До речі, за право вважатися автором смайлика розгорнулася справжня битва. Так, в більшості джерел авторство графічної картинки визнається за дизайнером Гарві Беллом з США, який придумав у 1963 р. пику-смайлик для мотивації до роботи співробітників страхової компанії, а згодом заснував 
World Smile Foundation та вирішив створити Всесвітній день усмішки, який і відзначають із 1999 року. 

Тим часом, француз Франклін Лауфрані стверджує, що саме він придумав смайлик. Більш того, в 1970-их він зареєстрував смайлик в якості товарного знака. 

Що стосується смайла у вигляді символу :-), то його першим відіслав американський професор Скотт Фалман у 1982 році в повідомленні на онлайн-форумі під час обговорення теми про обмеження онлайн-гумору. До речі, саме з датою створення текстового смайлика Скоттом Фалманом пов'язується День народження "Смайлика" - 19 вересня.

Дослідники взагалі вважають, що одна з перших спроб використання типографічних конструкцій для вираження емоцій була зроблена ще у 1881 році редакцією американського гумористичного журналу «Puck». У 1953 році смайлики з'являються на шпальтах газети «Нью-Йорк Гералд Трибюн», де їх використали у рекламі художнього фільму «Lili». А дехто взагалі виводить народження веселої мармизки до часів глиняних табличок та рукописів.

воскресенье, 1 октября 2017 г.

пятница, 29 сентября 2017 г.

Ми – бібліотекарі


Нас усі уявляють мудрими,
Нас усі уявляють скромними,
в окулярах, на ніс насунутих,
Книговидачею заклопотаними.
Але ми – не лише розумниці,
Не сухі і безликі книжниці.

четверг, 28 сентября 2017 г.

Всеукраїнський день бібліотек-2017 у Брусилові

До Всеукраїнського дня бібліотек у Брусилівській центральній бібліотеці ім.Г.М.Ткаченка відбувся святковий захід, на який завітали бібліотекарі Брусилівщини та прихильники і цінителі, котрі завжди підтримують ці вогники культури і духовності. 


В читальній залі, заповненій квітами,  звучали слова, сповнені добрими почуттями і щирістю, приємно також було отримати й віртуальні привітання. Панувала тепла сімейна атмосфера свята та гарний настрій, за який щиро вдячні усім присутнім!

среда, 27 сентября 2017 г.

Як можна висловити свою любов до бібліотеки

Поради для прихильників книгозбірень


• Подумайте про подарунок для своєї книгозбірні

• Подаруйте свій час, знання або гроші бібліотеці

• Придбайте передплату на популярний журнал або газету для книгозбірні

• На честь дня народження близької людини придбайте для бібліотеки книгу

• Подаруйте бібліотеці книгу чи колекцію книжок

• Запропонуйте організації, в якій Ви працюєте, включити бібліотеку до переліку установ, яким організація надає благочинну допомогу

вторник, 26 сентября 2017 г.

Библиотека: тайный город



"Каменные стены архивов были сплошь уставлены шкафами. Некоторые коридоры были широкими и просторными, с высокими потолками, другие же образовывали узкие проходы, где с трудом могли разминуться двое людей, и то только боком. В воздухе висел густой запах кожи и пыли, старого пергамента и переплетного клея. Это был аромат тайн...

Главное, что я узнал, это что архивы — не просто склад, заполненный книгами. Архивы сами по себе были подобны городу. Там были свои дороги и извилистые тропинки. Там были переулки и проходные дворы.

пятница, 22 сентября 2017 г.

Денис Голубицкий: Конечно, пора образумиться.

Как много последних попыток!
Я знаю, что всё образуется.
Терпение - терпкий напиток.

С годами свыкаешься с терпкостью.
Не горечь в душе, а горчинка.
И больше не думаешь с дерзостью,
что выделки стоит овчинка.

четверг, 21 сентября 2017 г.

Немного юмора о хоббитах и прочих средиземцах

Читали, смотрели, изучали... отсюда
21 сентября 1937 года в свет вышла повесть Джона Толкина «Хоббит, или Туда и Обратно», ставшая прологом к эпопее о Кольце Всевластья.

А с 1978 г. все толкинисты (почитатели книг Джона Рональда Руэла Толкина) 22 сентября празднуют День хоббита. Это - день рождения хоббитов Бильбо и Фродо Бэггинсов, героев знаменитой книги. Праздник, конечно же, является неофициальным, но это не мешает ему быть любимым у почитателей работ Толкина. Дату дней рождения Бильбо и Фродо автор сам указал в своих книгах.

Источник - https://alisa2002marina.blogspot.ru/2017/09/blog-post_79.html

А знаете ли вы, что художник Михаил Беломлинский в первом издании «Хоббита» в СССР (1976) сделал Бильбо Бэггинса похожим на советского актёра Евгения Леонова:

воскресенье, 17 сентября 2017 г.

"Наша служба..." - 3: библиотекарь


(предыдущее - обслуживание)

"На нем была тщательно зачиненная охотничья кожаная одежда, выцветший дорожный плащ и высокие сапоги, пыльные с дороги. Когда он закрывал позади себя дверь, его рука привычно придержала рукоять меча, чтобы он не ударился о стол или стену... на смуглой коже, ещё больше потемневшей от загара, выделялись несколько бледных шрамов — они пересекали суставы пальцев и бежали вверх по рукам.

— Он хранист? — недоверчиво спросил я, вспоминая тихих бледных студентов, работающих в архивах: сортирующих, переписывающих, ищущих книги.


— Он работает в комплектовании. Они привозят сюда книги со всего мира. Совершенно другая порода".


(Патрик Ротфусс. Имя ветра)

суббота, 16 сентября 2017 г.

"Наша служба..."-2: библиотекарь

(предыдущее - систематизация)

— Этот парень говорит, будто ему до сих пор запрещён вход в архивы. Это правда?

Бесстрастный взгляд Лоррена скользнул по мне и вновь вернулся к Элодину.
— Да, это правда.
— Ну, так пустите его туда! — сказал Элодин. — Мальчику нужно читать...
— Мальчик меня не волнует, — ответил Лоррен с неколебимым спокойствием. — Меня волнует исключительно судьба архивов.

— Давайте договоримся так. Если вы снова застукаете его за каким-то баловством, можете отрубить ему большие пальцы на руках. Это будет поучительным примером для всех, вы не находите?

Лоррен медленно окинул нас взглядом. Потом кивнул.
— Хорошо, — сказал он и закрыл окно.



— Ну, вот видите? — радостно сказал Элодин... - Вы допущены. Проблема решена.
— Вы не имеете права предлагать ему отрубить мне пальцы!

Он вскинул бровь.
— А вы что, собираетесь опять нарушать правила? — осведомился он.
— Ну… нет. Но…
— Ну, так вам и беспокоиться не о чем, — сказал он. Развернулся и зашагал дальше. 
— По всей вероятности. 
Но я бы на вашем месте всё-таки держал ухо востро. С Лорреном никогда не знаешь, шутит он или нет.

(Ротфусс, Патрик. Страхи Мудреца)

четверг, 14 сентября 2017 г.

"Дацизми": філософські мініатюри Василя Дацюка

звідси

Книга поета-сатирика, дитячого письменника, перекладача, члена Національної Спілки письменників України Дацюка Василя Лаврентійовича (1949) включає афоризми (дацизми), які є рафінованим форматом його багатогранної творчості. Письменник, поет народився на Хмельниччині, живе в Мирополі Романівського району Житомирської області.


Дацюк, Василь Лаврентійович. Дацизми : (назва за версією П. Ребра) / Василь Дацюк. - Житомир : Рута, 2015. - 73, [3] с.



Зло – тимчасове, добро – вічне. Проблема лиш у його кількості.

Ніщо так не губить віру простих людей у майбутнє, як нікчемність політиків.

Борючись за свої права, бодай зрідка згадуй про обов’язки.

Я добре знаю, що повинен зробити хтось аби мені жилося краще.

В політиці вартніші не ті, що вміють боротися, а ті, які тямлять будувати.

суббота, 9 сентября 2017 г.

"Від ідей виходять твори...": Олена Косарчук

У сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Популяризації кращого досвіду професійної діяльності працівників освіти та впровадженню сучасних новітніх технологій у педагогічну практику, пошуку ефективних шляхів удосконалення навчального процесу, формуванню творчого духу змагання в підготовці та презентації нових надбань сприяють великомасштабні заходи, зокрема шкільні, районні, обласні, всеукраїнські та міжнародні педагогічні виставки.

Освітянська громадськість Брусилівщини також працює над вдосконаленням змісту навчально-виховного процесу. Щороку педагоги району беруть участь у педагогічній виставці «Сучасна освіта Брусилівщини»

У 2016/2017 навчальному році в ній взяли участь 16 навчальних закладів - в 6 номінаціях було представлено 49 робіт. Відповідно до висновків журі було визначено 16 робіт-переможців, які були подані на обласну виставку, за підсумками якої представників освітніх закладів Брусилівщини було нагороджено 9 дипломами. Вони стали одними з найкращих - їх творчі розробки були відзначені з 805 матеріалів, поданих педагогами області. 

Однією з переможниць стала й Олена Миколаївна Косарчук, вчитель української мови і літератури Осівецького НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ» за роботу «Література рідного краю. Поети Житомирщини (розробка уроків)».



Її дослідження та розробки згодом вийшли у вигляді посібника для вчителів української мови та літератури, у якому Олена Миколаївна ділиться своїми професійними здобутками.

Косарчук О.М.
Література рідного краю. Стежками творчості поетів Житомирщини. Розробки уроків: Книга для вчителя. - Житомир: Вид.ПП "Рута", 2017. - 136 с.: іл.



Відкриває книгу передмова письменника, лауреата Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка Василя Сташука:

пятница, 8 сентября 2017 г.

Анатолий Лемыш: Диптих «Полеты во сне»

1. Пир

Кто в кафе с подружкой прячется от зноя,
Кто с пивною кружкой делит свой ночлег, -
У меня сегодня пиршество иное,
Я варю солянку из лесов и рек!

Накрошу в жаровню темные аллеи,
Облака заката, ведьмину метлу.
Это будет яство блюд иных острее,
И друзья сойдутся к моему столу.

четверг, 7 сентября 2017 г.

Поэтессы Китая: Ли Цин-чжао (1084—1155)




Жизненный путь бесконечен,
Все исчезает в веках.
Но вдохновенье не будет
Временем сметено!..


Ли-цин Чжао. Строфы из граненой яшмы.


Ли Цин-чжао (1084-1151 гг.) известна, как величайшая поэтесса Китая и одна из самых выдающихся авторов лирических песен, или стихов ци. Жила в эпоху Сун (X-XIII вв.) - тяжелое время разорительных войн с наседавшими на страну с севера кочевниками, эпоху крушения Поднебесной.

среда, 6 сентября 2017 г.

"Наша служба и опасна и трудна..." : библиотекарь


Фантастическая профессия :)


Фэнтези от Патрика Ротфусса
"Хранисты периодически проверяют читальные норки, чтобы в них никто не спал или не занимался сексом.
— Что?
— Ты ещё многого не знаешь об архивах.

Она улыбнулась, открывая дверь настежь.
— Вот почему мне нужна твоя помощь, — объяснил я, когда мы направились обратно в хранилище. — Я не могу здесь разобраться.



— А что ты ищешь? — спросила Фела.

пятница, 1 сентября 2017 г.

ПослеСловие от грустного педагога: непраздничное

Увидев народ, Он взошел на гору; и, когда сел, приступили к Нему ученики Его. И Он, отверзши уста Свои, учил их, говоря: «Блаженны нищие духом, ибо их есть Царство Небесное. Блаженны плачущие, ибо они утешатся. Блаженны кроткие, ибо они наследуют землю. Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они насытятся. Блаженны милостивые, ибо они помилованы будут. Блаженны чистые сердцем, ибо они Бога узрят. Блаженны миротворцы, ибо они будут наречены сынами Божиими. Блаженны изгнанные за правду, ибо их есть Царство Небесное».

И тогда Симон Пётр сказал: «Нам надо будет всё это выучить?»
И Андрей сказал: «А что, надо было записывать?»

Вітаємо вас з Днем знань, з днем мудрості і старанності!

Немає в світі нічого прекраснішого, ніж пізнавати нове, вчитися, читати та запам’ятовувати на все життя мудрі рядки!
Нехай у вашому житті буде можливість вчитися і здобувати знання не тільки в шкільні роки, але і протягом усього життя!
Знання роблять людину сильнішою, мудрішою, добрішою, допомагають відкривати нові істини, робити наукові відкриття і пізнавати таємниці природи. Нехай ніколи ваш розум не відмовляється від нових знань, але завжди прагне до пізнання і мудрості!


Литературное )

Гулливером рвану к лилипутам,
Против мельниц пойду Дон Кихотом,
Разорву повседневности путы,
Так вдохнуть полной грудью охота.

вторник, 29 августа 2017 г.

Моё фэнтезийное лето


...потому что на книги именно этого жанра меня "пробивает" в жаркое время года. Это не означает, что в другие месяцы я их не читаю, однако - не в таком количестве. Возможно потому, что работаешь летом, как лошадь, а иногда хочется почувствовать себя хотя бы единорогом :) 

В прошлом году была прочитана пенталогия Милены Завойчинской о Высшей Школе Библиотекарей. Оттуда же, кстати, в мой лексикон вошла аббревиатура ЖРФ ("ЖиРаФы") - "женская романтическая фантастика", произведения которой, к удивлению, составили основу моего читательского списка этого лета. 
Коротко о прочитанном. 

четверг, 24 августа 2017 г.

Вітаю зі святом!


В День незалежності України вітаю всіх, хто своїми діями докладається до нашої спільної справи – розбудови держави України, хто наповнює її незалежність справжнім змістом і наближає пору її розквіту.

І не має значення, де ми народилися, скільки нам років і яка мова є для нас рідною. Важлива лише наша спільна Батьківщина, наша спільна праця для її розвитку і наше спільне майбутнє - тільки разом ми можемо його змінити на краще.