среда, 30 декабря 2015 г.

Джозеф Редьярд Кіплінг

30 грудня народився відомий англійський письменник і поет Джозеф Редьярд Кіплінг (1865 - 1936). З дитячих років всі знайомі з героями його казок - Мауглі, Рікі-Тікі-Таві, Кішкою, яка гуляє сама по собі, і багатьма іншими. Незвичайність сюжету, екзотика джунглів з перших рядків захоплюють юних читачів. Веселі й сумні, захоплюючі й зворушливі, ці історії давно стали перлиною світової класики.





пятница, 25 декабря 2015 г.

Календарь вечности

"Секретар РНБО Олександр Турчинов пропонує розглянути питання переходу у святкуванні церковних свят, зокрема, Різдва Христового, з Юліанського на Григоріанський календар..."Може, вже настав час і Україні перейти на святкування Різдва 25 грудня разом з більшістю цивілізованих країн?" (сьогоднішні новини)


КАЛЕНДАРЬ ВЕЧНОСТИ
ИНТЕРВЬЮ С АРХИМАНДРИТОМ ТИХОНОМ (ШЕВКУНОВЫМ)

Корреспондент: Недавно в одной из телепрограмм долго сетовали, что Русская Церковь все никак не перейдет на новый календарь, не празднует Рождество и Пасху вместе со всем остальным миром. Неужели нам так и оставаться навсегда отсталыми, со своим устаревшим календарем?

Архимандрит Тихон (Шевкунов): Я искренне верю и надеюсь, что Церковь, не обращая внимания на весь прогрессивный мир, будет продолжать жить по своему церковному времяисчислению.

Мир волен сколько угодно переходить на какой угодно календарь: во времена Французской революции был введен республиканский календарь, при Советской власти перешли на пятидневки, сегодня почти во всем мире действует григорианский календарь, но ему на смену готовят новый всемирный календарь.

В позиции Святой Церкви есть более чем веские доводы непременно исчислять свое время по тому календарю, по которому жили во времена Христа. (Кстати, КАЛЕНДАРИУМ в переводе с латыни — это «долговая книга». Мы несем ответ за время, данное каждому из нас Богом.)

Луна. Мороз. И никого вокруг.

Блаженная пора уединенья.
Благословляю воздеянье рук
В молитвенном полночном обновленье.

Мне больше не осталось ничего.
Но эта малость – зримая подмога:
Быть одному. Размолвиться с молвой,
И понимать, что не отринут Богом.

Потрескиванье слабое свечи,
Лампады голубое угасанье.
Я постою, я помолчу в ночи,
Благодаря за светлое молчанье.

В моём окне, в единственном окне
Вовсю искрит студёное цветенье.
Как мало нужно и тебе, и мне:
Молчать пред Богом, опустив прошенья.

О чём просить? О чём ещё жалеть?
Что умножать безумные глаголы?
...Несёт упокоение земле
Дрожащая лампада за Престолом.


30 декабря 1995. Скит Ветрово

отсюда

пятница, 18 декабря 2015 г.

От себя не убежишь, как не пытайся.

От тюрьмы и от сумы не зарекайся.
Наши встречи и потери не случайны.
Жизнь останется для всех великой тайной!

Не копи себе богатство - все истлеет.
Только добрый человек любить умеет!
Не гордись! И не завидуй! - Заболеешь.
Чем тогда ты свою душу обогреешь?

Благодарным будь, за горе и за радость!
Мы не знаем, сколько жить еще осталось.
Как подарок, жизни день дается Богом!
Подойди к нему поближе! Хоть немного...







четверг, 17 декабря 2015 г.

«Зима крокує, свята дарує…»


…а разом з ними – і більше вільного часу. Чому б не провести його з цікавою книгою?

Брусилівська районна бібліотека пропонує своїм читачам видання художньої літератури у популярних викладках "Тур літератур", "Читай українське та українською!", "Класика: книги, які читали наші батьки та читатимуть наші діти", "Кохання, пристрасть, інтриги", "Історія, одягнена в роман", "В світі пригод та подорожей".
А щоби створити вже зовсім добрий святковий настрій, порадимо прочитати (або перечитати) книги з цієї добірки...

У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим змістом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів.

"Свята наші, дайте нам краси і сили, щоби ми в світі славно жили" - видання з полиць виставки, яка розміщена біля кафедри, що обслуговує юнацтво, покликані ознайомити читачів, в першу чергу молодь, з циклом зимових народних свят і традиціями їх відзначення в Україні.

Вишивання і плетіння, різьблення по дереву, виготовлення різноманітних прикрас – з давніх часів улюблені заняття під час довгих зимових вечорів.
Від батьків до дітей, від майстра до учня передаються навички володіння інструментом, але справжнім майстром стає той, хто перейме від свого вчителя і технологію самого процесу. Добре, коли поруч є хтось досвідчений. А коли немає? Саме в цих випадках допоможуть книги, зокрема - представлені на книжковій виставці "Хвала майстерності і розмаїттю творчості", що знаходиться у відділі абонементу.

А рецепти нових святкових страв, цікаві репортажі, різноманітні креативні ідеї, розміщені у журналах, що пропонує "Новорічна прес-гірлянда" у читальному залі бібліотеки, допоможуть зробити свята яскравими та незабутніми.


вторник, 15 декабря 2015 г.

Джейн Остін - перша леді англійської літератури

звідси
16 грудня народилась Джейн Остін (1775 - 1817). Вона - одна з небагатьох жінок свого часу, яка не просто досягла успіхів у літературі, а й зуміла залишитися популярною і сьогодні. 

Її романи об'єднують в собі іронію і тонкий психологізм, підкopюють нexитpoю щиpіcтю і пpocтoтoю cюжeтy нa тлі глибoкoгo пcиxoлoгічнoгo пpoникнeння в дyші гepoїв.


Читати далі:

Фильм, книга, потанцуем

9 интересных фактов о Джейн Остин

Вселенная Джейн Остин: книги, кино и тв, комиксы || Jane Austen Universe


"Ча-рівне ча-ювання" у Міжнародний день чаю


"… а вот от конфет-то дети становятся ну прямо прелесть! Потому их все так и любят! Вот хорошо бы все это узнали, тогда бы не ворчали на них из-за них, а наоборот, сами…" (цитата)


Цього року вирішили вперше зробити чаювання "на міжнародному рівні", тобто -  "за календарем". Заздалегідь зробили викладку (правда, спершу помилились - десь нам зустрілась трохи "не та" дата)



На екскурсії 5класників ЗОШ №1, що відбулась 4 грудня, запросили всіх чаювати вже на "правильну" дату, на що, однак, ніхто не звернув уваги: діти приходили протягом тижня ("ви ж запрошували!"), дехто - зі своїми ласощами, так що в нас вийшов не "день", а "декада" чаю :) 







А вже сьогодні ми приготувались - принесли чай, цукерки... Ірина Володимирівна, бібліотекар кафедри юнацтва, склала сценарій та спекла свою "фірмову" шарлотку.




Оскільки я не маю якихось кулінарних талантів, про що вже писала, вирішила взяти як не кулінарією, так естетикою - як раз чудовий ролик порадила колега 


понедельник, 14 декабря 2015 г.

Поэтессы Японии: Тиё из Кага(1703—1775)

Тиё-Ни у колодца. 
Гравюра Утагавы Куниёси.

Фукуда Тиё-ни, Тиё из Кага (Кага-но Тиё) ( 1703—1775) — японская поэтесса, наиболее известная из женщин-хайдзинов (поэт, пишущий хайку. Одним из самых известных представителей жанра был и до сих пор остаётся Мацуо Басё)

Родилась в провинции Kaгa, одиннадцатилетней девочкой прислуживала в доме местного учителя хайкай, который научил ее сочинять стихи. В 16–17 лет она была уже признанной поэтессой. Предполагается, что в 18 лет она вышла замуж и родила сына, но в двадцать пять лет осталась вдовой, а вскоре потеряла и ребенка. 


• • •
Больше некому стало 
Делать дырки в бумаге окон, 
Но как холодно в доме! 

Одно из знаменитейших хайку этой поэтессы было написано на смерть маленького сына:
• • •
О мой ловец стрекоз!
Куда в неведомую даль
Ты нынче забежал? 

В 1753 г., уже будучи поэтессой, широко известной по всей Японии, приняла монашеский постриг (Тиё-ни - значит монахиня Тиё) и с того времени до самой смерти скиталась по монастырям. Ее трехстишия, многие из которых почти сразу же стали популярными по всей стране, отличаются удивительной простотой, конкретностью образов и искренностью.
Хайку "Вьюнок" было неотъемлемой частью гравюры с её изображением.

суббота, 12 декабря 2015 г.

День благодійництва : Спогад про Терещенків

Зробіть перший крок, а потім йдіть по сліду, який ви хочете залишити після себе.(с)


звідси
Наш людський світ, на жаль, сповнений нужди і нужденних, а благодійна діяльність в багатьох випадках не дозволяє доводити цю проблему до відчаю. Благодійність є однією з форм цієї безкорисливої допомоги і часто стає тим «рятівним колом», яке дозволяє людям, що потрапили у біду, справлятися з непростою ситуацією, або хоча б не допускати розвитку ще більш згубних наслідків. 

Римейк римейков: несколько историй одной песни


Широко известна и любима публикой песня, исполняемая Филлипом Киркоровым, "Мне мама тихо говорила". Приятная мелодия в сочетании с берущими за душу словами завоевала популярность не только в России, но и далеко за ее пределами.

Однако эта песня - своеобразный римейк-матрешка:

пятница, 11 декабря 2015 г.

Міжнародний день гір : «Я піду в далекі гори…»

Можливо, саме до цього спонукає когось виставка-імпульс, організована у Брусилівській районній бібліотеці. Приводом для її створення став Міжнародний день гір, який відзначається 11 грудня, та наявність цікавих видань з цієї теми у фонді бібліотеки, які і хочемо представити відвідувачам.

За даними ООН, майже 27% земної поверхні – це гірські масиви, на яких проживають близько 720 млн людей. Сьогодні перед людством постало нове завдання: зберегти гірські екосистеми та покращити умови життя населення як у гірській місцевості, так і біля підніжжя гір. 


Словники, які представлені на виставці, стверджують: «Гори - це піднесені ділянки земної поверхні, що круто піднімаються над навколишньою територією». А романтики говорять трохи інакше - ось чудове визначення Юрія Візбора: «Гора - це небо, вкрите каменем і снігом!» Саме це небо, мабуть, і намагаються підкорити альпіністи і скелелази, яким присвячена низка видань.


Одежда для души

Ты сшей одежду для души, ведь ей неловко…
Её знакомые давно форсят в обновках,
На ком-то шаль из равнодушия с камнями,
На ком-то злоба и двуличие с шипами.

А кто-то платье сшил вечернее из лести,
Кому-то нравится носить наряд из мести,
А ты одета в простоту и состраданье…
Они не в моде и остались без вниманья.

Ты в детстве платье из доверия любила.
Твоя душа его с годами износила,
Оно теперь трещит по швам и стало тесно,
Но зло и зависть для души не интересны…

Зачем пытаться не свою носить одежду?
Взамен сомнениям примерь к душе надежду.
Наряд из сплетен, как костюм для маскарада,
Фальшивых масок на душе совсем не надо…

Пусть лучше совесть, чем пустые обещанья,
Пусть лучше платье из любви и пониманья,
Чем мини-юбка, что из выгоды пошита…
А лучше душу оставляй совсем открытой.

Души наряд ты не спеши менять по моде.
Чужой совет по стилю вряд ли ей подходит...
Наряды душу, без сомненья, украшают.
Но без души одежда роли не играет…

© Ирина Самарина-Лабиринт


четверг, 10 декабря 2015 г.

На зустріч своїй долі: Василь Гроссман

Видатного письменника Василя Гроссмана, 110-й ювілей якого відзначатиметься 12-го грудня та ім'я якого добре відоме людям декількох поколінь, світові дав Бердичів...


Поэтессы Америки: Эмили Дикинсон (1830 - 1886)

Немного не по порядку, зато - к юбилею )

***
Не только осенью поют
Поэты, но и в дни,
Когда метели вихри вьют
И трескаются пни.

Уже утрами иней,
И светом дни скупы,
На клумбе астры отцвели
И собраны снопы.

Еще вода свой легкий бег
Стремит -- но холодна,
И эльфов золотистых век
Коснулись пальцы сна.

Осталась белка зимовать,
В дупло упрятов клад.
О, дай мне, Господи, тепла --
Чтоб выдержать Твой хлад!


Эмили Элизабет Дикинсон
(англ. Emily Elizabeth Dickinson; 10 декабря, 1830, Амхерст (Массачусетс) — 15 мая 1886, там же) — американская поэтесса.

Она родилась в 1830 году в семье, где придерживались строгих взглядов на жизнь. Предки Эмили были пуританами, некогда бежавшими из Англии, где они подвергались религиозным гонениям. И впервые взявшись за перо, юная поэтесса приняла за основу размер и строфику знакомых ей с детства протестантских гимнов.

Я вызвала целый мир на бой –
Камень – в руке моей.
Крепче меня был пастух Давид –
Но я была вдвое смелей.
Я камень метнула – но только себя
Ударом на землю смела.
Был ли слишком велик Голиаф
Или я чересчур мала?

среда, 9 декабря 2015 г.

По тропам воображения: Евгений Кузнецов.

Евгений Кузнецов – выдающийся художник современности, яркий, многосторонний талант которого, не имеет границ. И это подтверждают его картины, где прослеживается глубина замысла, философская мысль, оригинальная техника, невероятная композиция и красота.

Читать и смотреть далее Оригинальная живопись. Художник  Евгений  Кузнецов.

Цветы и травы

вторник, 8 декабря 2015 г.

"Совки" как герои мировой литературы : от Пелевина

...российские интеллигенты делятся друг с другом своими мыслями о теперешней жизни. Глaвное ощущение от перемен одно: отчaяние вызывaет не сменa зaконов, по которым приходится жить, a то, что исчезaет сaмо психическое прострaнство, где рaньше протекaлa жизнь.

Триллер из детства )

отсюда
Рыжая Джигурда: 
киньте названия книг с оригинальным сюжетом (необычным)

Lenka: 

К. Чуковский "Тараканище". Криминальный триллер об отморозке, который терроризирует местное население. Наименее морально устойчивые сограждане в атмосфере гнетущего страха опускаются до каннибализма и бессмысленных жестоких убийств. Смещенный авторитет предлагает за расправу с новоявленным криминальным лидером двух девочек и наркоту, но даже самые смелые и опытные наёмники оказались бессильны перед тираном. Но тут из далеких стран прилетает серый и незаметный парнишка, которому очень не нравится такая ситуация..."


P.S. Даже перечитать захотелось...

понедельник, 7 декабря 2015 г.

Андрей Ткачев: Человек-невидимка

О ТОМ, КАК СТАТЬ ЧЕЛОВЕКОМ-НЕВИДИМКОЙ И ЧТО БУДЕТ ПОТОМ

Я листаю иногда по памяти детские книги, то есть те, что читал в детстве. Они имеют свойство извлекаться из памяти не в сухом информативном виде (сюжет, объем, смысл), а обрастают целым куском жизни, внутри которого были прочитаны, и воскресают в памяти именно с целым этим куском.




«Записки Шерлока Холмса» — это не только сборник рассказов Конан Дойла, но и сумрачный осенний день с туманом за окном, и чувство тепла от батареи, в которую я упирался ногами, полулежа с книгой в кресле. Это тиканье старых настенных часов и всегда любимое, но такое редкое одиночество в доме.


суббота, 5 декабря 2015 г.

День нової книги

Нарешті, після великої перерви (аж од весни), можемо запропонувати відвідувачам Брусилівської ЦРБ ім.Г.М.Ткаченка нові книги. Ці видання були отримані завдяки участі Брусилівської бібліотеки у проекті  "Бібліотека як міст культурної інтеграції внутрішньо переміщених осіб в місцеві громади", що реалізовувався ЖОМГО "Паритет" у співпраці з ЖОУНБ ім. О. Ольжича в рамках всеукраїнського проекту "Від руйнування до творення. Шляхи примирення в українському суспільстві".



На виставці представлені видання творів сучасних українських авторів, чиї імена широко відомі читачам не тільки нашої країни: Г.Вдовиченко, В.Габор, В.Даниленко, М.Дочинець, С.Жадан, Л.Костенко, Люко Дашвар, М.Матіос, І.Роздобудько, В.Шкляр. Багато творів присвячено подіям, які відбуваються в Україні сьогодні.





Увагу відвідувачів різного віку привертає найперш книга "Моя дорога птаха", у якій мама Андрія Кузьменка, відомого нам більше як співак Кузьма Скрябін, розповідає про свого сина, про свою найдорожчу птаху, про те, яким він був і яким завжди буде для неї.


Ця книга до того ж - своєрідний фотоальбом як обрамлення до маминої розповіді про Андрія, а також вміщує його казку «Тарасик, тролейбус і святий Миколай» і 
підбірку текстів його останніх пісень.



Запрошуємо до бібліотеки!

Животные на войне: Север


На Севере бои вели воины стрелковых дивизий, с воздуха их прикрывали летчики на самолетах-истребителях, морские рубежи Заполярья охраняли военные моряки на кораблях и подводных лодках Северного флота.

Но были там и особые войска, которые воевали только на Кольском Севере. Они помогали и пехоте, и морякам, и летчикам. Это оленно-транспортные подразделения. 


пятница, 4 декабря 2015 г.

Стихотворение с двумя названиями



Потрясающее стихотворение, которое обязательно нужно прочитать два раза. Почему именно два? Прочтите первый раз и поймете.

Я – часть потерянного поколения
И я отказываюсь верить, что
Я могу изменить этот мир.
Я понимаю, возможно, это шокирует вас, но
«Счастье уже внутри тебя»
– Это ложь, на самом деле.
Деньги сделают меня счастливым
И в тридцать лет я расскажу своему ребенку, что
Он – не самая важная вещь в моей жизни.
Мой босс будет знать, что
Мои принципы:
Работа
Важнее, чем
Семья
Послушайте:
С давних пор
Люди живут семьями
Но сейчас

Общество никогда не будет таким, как прежде
Эксперты говорят мне
Через тридцать лет я буду праздновать десятилетие моего развода.
Я не верю, что
Я буду жить в стране, которую сам создам.
В будущем
Уничтожение природы станет нормой.
Никто не верит, что
Мы сохраним нашу прекрасную планету.
И конечно
Мое поколение уже потеряно.
Глупо полагать, что
Есть надежда.

А теперь прочитайте стихотворение снизу вверх.

Этот «белый стих» читается в обе стороны как символ двух противоположных сюжетов развития человечества. И чтобы сценарий из первого прочтения не стал явью, нужно выбрать обратную дорогу с совершенно иными ценностями. Автор стихотворения, Джонатан Рид даже дал ему два названия, в зависимости от того, какое именно прочтение вы имеете в виду – «Потерянное поколение» или «Есть надежда».

Источник http://fit4brain.com/7815

среда, 2 декабря 2015 г.

«Немає гірше, як в неволі…» : Міжнародний день боротьби за скасування рабства:

Щороку 2 грудня світ відзначає Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме в цей день 1949 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.


До цієї дати на абонементі Брусилівської районної бібліотеки організовано книжкову виставку «Немає гірше, як в неволі», яка представляє книги, що містять описи невільницької долі в творах художньої літератури. 

вторник, 1 декабря 2015 г.

Первый день зимы, первый день памяти...

Ты укрой меня снегом, зима, 
Так о многом хочу позабыть я, 
И отринуть работу ума. 
Умоляю тебя об укрытии. 

Одолжи мне, зима, одолжи 
Чистоты и отдохновения, 
Бело-синих снегов безо лжи. 
Я прошу тебя, я прошу тебя, 
Я прошу тебя об одолжении. 

Подари мне, зима, подари 
День беззвучный, что светит неярко, 
Полусон от зари до зари. 
Мне не надо богаче подарка. 

Поднеси мне, зима, поднеси 
Отрешенности и смирения, 
Чтобы снес я, что трудно снести. 
Я прошу тебя, я прошу тебя, 
Я прошу у тебя подношения. 

Ты подай мне, зима, ты подай 
Тишину и печаль сострадания 
К моим собственным прошлым годам. 
Я прошу тебя, я прошу тебя, 
Я прошу у тебя подаяния.
(Эльдар Рязанов)

понедельник, 30 ноября 2015 г.

Эльдар Рязанов (18.11.1927 - 30.11.2015): стихи




***

В старинном парке корпуса больницы, 
кирпичные простые корпуса... 
Как жаль, что не учился я молиться, 
и горько, что не верю в чудеса. 

А за окном моей палаты осень, 
листве почившей скоро быть в снегу. 
Я весь в разброде, не сосредоточен, 
принять несправедливость не могу. 

Что мне теперь до участи народа, 
куда пойдет и чем закончит век? 
Как умирает праведно природа, 
как худо умирает человек. 

Мне здесь дано уйти и раствориться... 
Прощайте, запахи и голоса, 
цвета и звуки, дорогие лица, 
кирпичные простые корпуса.

Перший раз - перший... проект: завершено!

В останній день осені підсумковим круглим столом завершився двомісячний марафон обласного проекту "Бібліотека як міст культурної інтеграції внутрішньо переміщених осіб в місцеві громади", що реалізовувався ЖОМГО "Паритет" у співпраці з ЖОУНБ ім. О. Ольжича в рамках всеукраїнського проекту "Від руйнування до творення. Шляхи примирення в українському суспільстві". Проект був реалізований за підтримки Німецької асоціації народних університетів (DVV Іпtегпаtiоnаl), громадської організації «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» та Міністерства закордонних справ Німеччини. 

Під час круглого столу відбулась презентація 10 культурних ініціатив за участю представників приймаючих громад та ВПО, що реалізовувалися на теренах Житомирської області протягом жовтня-листопада 2015р. 


Животные на войне: мемориал

В ноябре 2004 года, в год 90-летия начала Первой мировой войны в Лондоне на Парк Лейн, на краю Гайд-парка был открыт Мемориал "Животные на войне". Этот памятник представляет собой мощную и трогательную дань уважения всем животным, которым довелось принимать участие в войнах. 

Надписи на стене несут информацию о театрах военных действий и количестве погибших там животных. Надпись на памятнике гласит: «Этот памятник посвящен всем тем животным, которые сражались и погибали вместе с британскими военнослужащими и их союзниками во все времена. 
У них не было выбора»

воскресенье, 29 ноября 2015 г.

Міжнародний день домашніх тварин: Допомога й служба, відданість і дружба

Багато століть пліч-о-пліч з людьми живуть домашні тварини. Це вірні супутники, надійні помічники і захисники, віддані друзі, навіть певною мірою цілителі - і душ, і тіл людських. Не злічити прикладів того, як тварини, часто ціною власного життя, служили науці, рятували людей. На жаль, не завжди у відповідь вони отримують гідне ставлення - турботу, ласку, тепло даху. Міжнародний день домашніх тварин, який традиційно святкують 30 листопада, зайвий раз нагадує людям про те, що вони у відповіді за тих, кого приручили.


З цією ж метою на абонементі Брусилівської районної бібліотеки представлена книжкова виставка, видання з якої розповідають про те, як з давніх давен людина приручає тварин, дружить із ними і багато чому у них вчиться. В нагоді стануть видання, які допоможуть краще доглянути та виховати домашніх улюбленців, а за допомогою посібника «Годівля екзотичних тварин» - навіть таких, які є прикрасою і предметом розкоші.

Образ «братів наших менших» часто використовують у літературі, і кожен може згадати чимало таких творів. Масу прихильників по всій земній кулі, в їх числі навіть королева Англії, має Джеймс Херріот - британський ветеринар(про книги, присвячені "лікарям братів менших" маю окреме повідомлення), але до того ж ще і чудовий письменник. Його розповіді - це веселі або сумні зворушливі історії про домашніх тварин, їх взаєминах з людиною, написані з любов'ю і гумором. За його творами знято фільми і телесеріали. Прочитавши хоча б одну з його книг, що представлені на виставці, вам неодмінно захочеться прочитати й інші: «Про всі створіння - великі і малі», «Про всі створіння – прекрасні й дивовижні», «І всі вони – створіння Божі».

Книга Івана Заянчковського «Памятники животным» знайомить читача з тим, як служать людям тварини, і як за цю службу люди різних країн увічнювали їх у пам'ятниках.

Домашні тварини приносять людині користь: або як джерело матеріальних благ і послуг, або як друзі, що скрашують його дозвілля. 
Вчені все більше переконуються у справедливості твердження «домашні тварини приносять щастя». Як довели наукові дослідження, вихованці сприяють появі відчуття благополуччя, будучи такими собі легкими ліками, що запобігають нездужанню і поганому настрою. 

Офіційно день домашніх тварин в Україні не святкують, та це не привід не відзначити таке гарне домашнє свято. 


Приділімо у цей день більше уваги своїм підопічним!

(до речі, про нашого улюбленця - повідомлення вище)


Адвокаты природы: Гавриил Троепольский

Цитата сообщения из блога "Книжный континент" (с небольшими дополнениями).

"Читатель, друг!.. Ты подумай! Если писать только о доброте, то для зла - это находка, блеск. Если писать только о счастье, то люди перестанут видеть несчастных и в конце концов не будут их замечать. Если писать только о серьезно-печальном, то люди перестанут смеяться над безобразным... И в тишине уходящей осени, овеянный ее нежной дремотой, ...ты начинаешь понимать: только правда, только честь, только чистая совесть, и обо всем этом - слово... Может быть, поэтому я пишу о судьбе собаки, о ее верности, чести и преданности"


29 ноября исполняется 110 лет со дня рождения известного писателя Гавриила Николаевича Троепольского(1905—1995). Это один из удивительнейших русских советских писателей послевоенного поколения, плеяда которых так решительно вошла в литературу в незабываемые 60-70-е годы прошлого века, ныне несправедливо называемые «годами застоя». 

Гавриил Николаевич – писатель особой величины, которого волновали вечные темы добра и зла, справедливости, неравнодушия, при этом писатель – малоизученный, оставшийся во многих поколениях читателей автором одной книги.



суббота, 28 ноября 2015 г.

Зінаїда Тулуб: мужність, стійкість, творчість

 28  листопада цього року виповнюється 125 років  від дня народження української письменниці Зінаїди Павлівни Тулуб, книги якої є у фонді Брусилівської ЦРБ.




Читати далі Книжковий континент: Зінаїда Тулуб: шлях крізь пекло

пятница, 27 ноября 2015 г.

Александр Боков ВЕНЧАЛЬНОЕ

Вот и всё, пулемётная лента
Как шкура змеи пустая у ног.
Тишина... Лишь, изредка, где-то
Бьёт одиночка, что патроны сберёг.
Ты держись, браток, а мне -
Минута-другая, не боле.
Тянет камнем ребристая смерть на ремне,
Хорошо, хоть тебя сэкономил.
Заветный окурок, последняя спичка -
Остаток богатства в цинке помятой.
Не суетись, затянись, истеричка,
Воткни свою косу в бруствер горбатый.
Посиди, отдохни. Знаю - много работы.
Подождут, не обидятся, тут уж поверь.
Вон и так, накосили не менее роты
Аккуратным рядком в землицу-постель.

Вот и пришло наше время венчальное.
Грязный окоп взамен алтаря,
Гранатной чеки кольцо обручальное,
А моим передайте, что я...

фото

среда, 25 ноября 2015 г.

Адвокати природи: Діма Краб

...з яким мала щасливу нагоду познайомитись вчора під час панельної дискусії “Як залучити громаду до співтворення культурного простору міста?”, що проходила у рамках проекту «Бібліотека як міст культурної інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцеві громади»(у ньому взяла участь і Брусилівська ЦРБ). 

Проект виконується Житомирською обласною молодіжною громадською організацією «Паритет» у співпраці з Житомирською обласною універсальною науковою бібліотекою за підтримки Німецької асоціації народних університетів (DVV International), громадської організації «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток» та Міністерства закордонних справ Німеччини.



А з творчістю Діми Краба, як виявилось, вже знайома. Наприклад, на зустріч з його "голубом", графіті з серії «Абетка рідного міста», чекаю щоразу, коли йду Житомиром провулками від Житнього ринку до Обласної наукової бібліотеки, 







а "герб Житомира" проводжає мене, коли вже їду додому. До речі, стікер з цим малюнком подорожує світом разом з житомирянами, які залишають його у містах різних країн!

Якщо вже коротко сказати про вчорашній день - змістовно, цікаво, позитивно! )
А докладніше - тут 


вторник, 24 ноября 2015 г.

Рубіж Мужності: листопад-грудень 1943 р.

Багато років вже минуло з того часу, як на просторах Житомирщини, на підступах до столиці України міста Києва точилися запеклі кровопролитні бої військ 1-го Українського фронту з військами гітлерівських загарбників. Обсипались, заросли травою, кущами окопи, траншеї, вогневі позиції, навколо буяє зелень, колосяться поля. Минула війна вже стала історією. Не віриться, що в цих мальовничих благодатних місцях на Поліссі смерть безжалісно косила людей.

І хоч пройшло вже більше півстоліття, в пам’яті учасників тих боїв, очевидців запеклих поєдинків, в пам’яті їх нащадків навічно залишиться безсмертний подвиг воїнів-визволителів України від гітлерівських загарбників, від фашистів.


У боях на Житомирщині в листопаді-грудні 1943 р. загинули тисячі радянських воїнів різних національностей. В цьому неважко переконатися, якщо почитати викарбувані прізвища загиблих на пам’ятниках, обелісках та надмогильних плитах.

Чому ж такий запеклий характер носили бої на Житомирському напрямку?

понедельник, 23 ноября 2015 г.

Марія Башкірцева: сплав ніжності й волі

"...мое желание, хотя и не надежда, - остаться на земле во что бы то ни стало".

Є типи людей, про яких кажуть, що вони талановиті в усьому, чим би не займалися. До них належала й мисткиня Марія Башкирцева(Башкірцева) (24 листопада 1858 – 31 жовтня 1884).

Башкірцева М. Автопортрет

Крім того, що вона була художницею, Марія чудово грала на роялі, цитрі, арфі, гітарі, володіла видатним, рідкісним голосом і неабияким драматичним талантом. 

Народжена в Полтавській губернії, дівчина з 12 років жила у Франції, багато подорожувала Європою. Досконало володіла французькою мовою, а також вивчила англійську, німецьку, італійську, давньогрецьку та латину.

Все її недовге життя (вона померла від туберкульозу у 26 років) було оповите таємницями. Навіть точну дату народження Башкирцевої вдалося встановити лише в 80-ті роки ХХ століття - раніше вважалося, що вона народилася на два роки пізніше, у 1860му. 

"Тихий Дон" : музыкальные видеоиллюстрации

Опять порадуюсь, что книга попала в руки вовремя - читаю "Тихий Дон" Шолохова. Именно впервые читаю, а не перечитываю. Поэтому, восприятие совсем другое, чем было бы, например в юности - и в свете теперешних исторических реалий, и в житейском смысле, наверное, тоже.

А вот и песни 
(не обязательно - донских казаков), которые легли на душу "саундтреком" 

воскресенье, 22 ноября 2015 г.

Улюблена казка - у форматі ІІІ тисячоліття!

Свято наближається...

звідси



Книжки видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» відомі вже багато років по всій земній кулі. Чудові тексти, в тому числі й переклади з іноземних мов, і надзвичайно красиві ілюстрації роблять книги видавництва Івана Малковича бажаним подарунком для всієї родини. Якщо ж говорити про першу інтерактивну книгу «А-ба-ба-га-ла-ма-ги», то це - справжнісінька магія. 


суббота, 21 ноября 2015 г.

Beautiful Music: релакс выходного дня

...и, уверена, не только одного!

Встретился вот такой канал VLaime25, где много хорошей лирической музыки - слушаешь и отдыхаешь...




Желаю хорошего настроения!

пятница, 20 ноября 2015 г.

Хорхе Луис Борхес о книге

Среди различных орудий, которыми располагает человек, самым удивительным, несомненно, является книга. Все остальное можно считать его физическим продолжением. Микроскоп и телескоп — продолжают глаз, телефон — голос, плуг и шпага — руки. Но книга — совсем другое дело, книга — продолжение памяти и воображения.

отсюда

Племянник нарисовал автопортрет. Мальчик хочет быть художником. Думаю, у него получится...

Об ангелах - 2

***
Вы видели, высокий человек
прошел осенней улицей неспешно?
О, вы его заметили, конечно,
такого непохожего на всех.
Все шли в плащах, а он одет в хитон,
и за спиной – лазоревые крылья.
Он солнечной светящеюся пылью
среди дождя один был окружен.
Там, на углу, где капельки воды,
искрясь на ветке тополя повисли, 
издалека похожие на листья
еще горят, горят его следы.

(Владимир Сосин)


Егоров Анатолий. Ангел-хранитель

***
Называем некрасиво — хранитель
заставляем стоять на страже
держим мальчиком на посылках
кто из нас подаст ему руку
пожалеет за большие крылья
за его слишком чистую совесть
белизну что так непрактична
жизнь чужую нам без ошибок
за ущербность любви без смерти
кто обнимет его за шею
слушай — скажет — времена изменились
дай я тебя от мира укрою


Одинокий ангел (инет)